Внутрішня система забезпечення якості освіти

 

 

 

 

 

 

Положення

про внутрішню систему забезпечення якості

 освіти у комунальному закладі

 « Острозька спеціальна школа № 2

І-ІІ ступенів» Рівненської обласної ради.

 

 

 

 

 

 

 

 

з/п

Зміст питання сторінка
І Вступ. Загальні положення 2
ІІ Стратегія та процедури забезпечення якості освіти 3 — 5
ІІІ Система та механізм забезпечення академічної доброчесності 6 — 7
ІV Критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти 8 — 15
V Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників 16 — 23
VI Формування суспільних цінностей здобувачів освіти у процесі навчання, виховання та розвитку 24
VII Використання інформаційно-комунікативних технологій в освітньому процесі 25
VIII Налагодження співпраці здобувачів освіти, їх батьками, працівниками комунального закладу спеціальна школа № 2 26
IX Управлінські процеси 27 — 31

 

І. Вступ. Загальні положення

Загальні положення Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти у комунальному закладі « Острозька спеціальна школа № 2 І — ІІ ступенів» Рівненської обласної ради  розроблено відповідно до вимог Закону України «Про освіту» (стаття 41. Система забезпечення якості освіти) та Закону України « Про загальну середню освіту».

Внутрішня система забезпечення якості в закладі включає:

— стратегію та процедури забезпечення якості освіти;

— систему та механізми забезпечення академічної доброчесності;

— оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти;

— оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників;

— оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти;

— забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу:

— забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти;

— створення в закладі освіти інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування;

— інші процедури та заходи, що визначаються спеціальними законами або документами закладу освіти.

Завдання внутрішньої системи забезпечення якості освіти:

— оновлення методичної бази освітньої діяльності;

— контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю компетентностей учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;

— моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;

— створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

Складовими напрямками внутрішньої системи забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти КЗ спеціальна школа № 2:

  1. Освітнє середовище.
  2. Система оцінювання освітньої діяльності учнів.
  3. Система педагогічної діяльності.
  4. Система управлінської діяльності.

ІІ. Стратегія та процедури забезпечення якості освіти

 

Стратегія та процедура забезпечення якості освіти базується на наступних принципах:

— принцип процесного підходу, що розглядає діяльність закладу як сукупність освітніх процесів, які спрямовані на реалізацію визначених закладом стратегічних цілей, при цьому управління якістю освітніх послуг реалізується через функції планування, організації, мотивації та контролю;

— принцип цілісності, який вимагає єдності впливів освітньої діяльності, їх підпорядкованості, визначеній меті якості освітнього процесу;

— принцип безперервності, що свідчить про необхідність постійної реалізації суб’єктами освітньої діяльності на різних етапах процесу підготовки випускника закладу;

— принцип розвитку, що виходить з необхідності вдосконалення якості освітнього процесу відповідно до зміни внутрішнього та зовнішнього середовища, аналізу даних та інформації про результативність освітньої діяльності;

— принцип партнерства, що враховує взаємозалежність та взаємну зацікавленість суб’єктів освітнього процесу, відповідно до їх поточних та майбутніх потреб у досягненні високої якості освітнього процесу.

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ передбачає здійснення таких процедур і заходів:

  • функціонування системи  формування  компетентностей   учнів;
  • підвищення кваліфікації педагогічних працівників, посилення кадрового потенціалу КЗ спеціальна школа № 2;
  • забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу.

 СИСТЕМА КОНТРОЛЮ за  реалізацією  процедур  забезпечення  якості  освіти включає:

  • самооцінку ефективності діяльності із забезпечення якості  освіти;
  • моніторинг якості  освіти.

   ЗАВДАННЯ МОНІТОРИНГУ  ЯКОСТІ  ОСВІТИ:

  • здійснення систематичного контролю за освітнім процесом в КЗ спеціальна школа № 2;
  • створення власної системи неперервного і тривалого спостереження, оцінювання стану освітнього процесу (Схема 2.4);
  • аналіз чинників впливу на результативність освітнього процесу, підтримка високої мотивації навчання;
  • створення оптимальних соціально-психологічних умов для саморозвитку та самореалізації учнів і педагогів;
  • прогнозування на підставі об’єктивних даних динаміки й тенденцій розвитку освітнього процесу в КЗ спеціальна школа № 2.

МЕХАНІЗМ РОЗРОБКИ, ЗАТВЕРДЖЕННЯ, МОНІТОРИНГУ ТА ПЕРІОДИЧНОГО ПЕРЕГЛЯДУ ОСВІТНІХ ПРОГРАМ.

  1. Стандарт забезпечення якості загальної середньої освіти – це нормативний документ, який регламентує діяльність адміністрації, вчителів та учнів із забезпечення якості освіти та визначає міру їхньої відповідальності. Стандарти загальної середньої освіти для кожного освітнього рівня розробляє і затверджує Міністерство освіти і науки. Усі вимоги стандарту із забезпечення якості освіти ( стандарту) загальні й застосовуються в усіх структурних підрозділах КЗ спеціальна школа № 2.
  2. На підставі Міністерських програм КЗ спеціальна школа № 2 розробляє освітню програму та навчальний план. Освітня програма спрямована на створення сучасного освітнього середовища з урахуванням  національного проекту «Нова українська школа»; формування загальної культури особистості учнів; їх адаптацію до життя в суспільстві; створення основи для усвідомленого вибору та наступного освоєння професійних освітніх програм; виховання громадянськості, працьовитості, поваги до прав і свобод людини, любові до Батьківщини, оточуючого середовища. Навчальний план є нормативним документом, який визначає зміст навчання та регламентує організацію освітнього процесу. Навчальний план затверджує директор і погоджує з педагогічною радою.

Моніторинг  в  КЗ СПЕЦІАЛЬНА ШКОЛА № 2 здійснюють:

  • директор  КЗ спеціальна школа № 2 та  його  заступники;
  • засновник;
  • органи,  що  здійснюють  управління  у  сфері  освіти;
  • органи самоврядування,які    створюються  педагогічними  працівниками,  учнями    та   батьками;
  • громадськість.

Основними формами моніторингу є:

  • проведення контрольних робіт;
  • перевірка  документації;
  • опитування, анкетування;
  • відвідування уроків, заходів

Критерії моніторингу:

  • об’єктивність;
  • систематичність;
  • відповідність завдань змісту досліджуваного матеріалу;
  •  надійність (повторний контроль іншими суб’єктами);
  • гуманізм (в умовах довіри, поваги до особистості).
    Очікувані результати:
  • отримання результатів стану освітнього процесу в КЗ спеціальна школа № 2;
  • покращення функцій управління освітнім процесом, накопичення даних для прийняття управлінських та тактичних рішень.

Підсумки моніторингу:

  • підсумки моніторингу узагальнюються у схемах, діаграмах, висвітлюються в аналітично-інформаційних матеріалах;
  • за результатами моніторингу розробляються рекомендації, приймаються управлінські рішення щодо планування та корекції роботи;
  • дані моніторингу можуть використовуватись для обговорення на засіданнях методичних об’єднань  вчителів, нарадах при директору,  засіданнях педагогічної  ради.

Показники опису та інструментів моніторингу якості освіти:

  • кадрове забезпечення освітньої діяльності – якісний і кількісний склад, професійний рівень педагогічного персоналу;
  • контингент учнів;
  • психолого-соціологічний моніторинг;
  • результати навчання  учнів;
  • педагогічна діяльність;
  • управління КЗ спеціальна школа № 2;
  • освітнє середовище;
  • медичний моніторинг;
  • моніторинг охорони праці та безпеки життєдіяльності;
  • формування іміджу КЗ спеціальна школа № 2.

 

 

ІІІ.  Система та механізми забезпечення академічної доброчесності

 

Академічна доброчесність — це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень.

Дотримання академічної доброчесності педагогічними працівниками передбачає:

— посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;

— дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;

— надання достовірної інформації про методики і результати досліджень, джерела використаної інформації та власну педагогічну (науковопедагогічну, творчу) діяльність;

— контроль за дотриманням академічної доброчесності здобувачами освіти;

— об’єктивне оцінювання результатів навчання.

Дотримання академічної доброчесності здобувачами освіти передбачає:

— самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання, з урахуванням їхніх індивідуальних потреб і можливостей;

Порушенням академічної доброчесності вважається:

— академічний плагіат — оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства;

— самоплагіат — оприлюднення (частково або повністю) власних раніше опублікованих наукових результатів як нових наукових результатів;

— фабрикація — вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі або наукових дослідженнях;

— фальсифікація — свідома зміна чи модифікація вже наявних даних, що стосуються освітнього процесу чи наукових досліджень;

— списування — виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів навчання;

— обман — надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої (наукової, творчої) діяльності чи організації освітнього процесу; формами обману є, зокрема, академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація, фальсифікація та списування;

— хабарництво — надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких інших благ матеріального або нематеріального характеру з метою отримання неправомірної переваги в освітньому процесі;

— необ’єктивне оцінювання — свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання здобувачів освіти.

За порушення академічної доброчесності педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники закладів освіти можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:

— відмова в присвоєнні або позбавлення присвоєного педагогічного звання, кваліфікаційної категорії;

— позбавлення права брати участь у роботі визначених законом органів чи займати визначені законом посади.

За порушення академічної доброчесності здобувачі освіти можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:

— повторне проходження оцінювання (контрольна робота, іспит, залік );

— повторне проходження відповідного освітнього компонента освітньої програми;

Види академічної відповідальності учасників освітнього процесу за конкретні порушення академічної доброчесності визначені Положенням про академічну доброчесність учасників освітнього процесу закладу освіти. Кожна особа, стосовно якої порушено питання про порушення нею академічної доброчесності, має такі права:

— ознайомлюватися з усіма матеріалами перевірки щодо встановлення факту порушення академічної доброчесності, подавати до них зауваження;

— особисто або через представника надавати усні та письмові пояснення або відмовитися від надання будь-яких пояснень, брати участь у дослідженні доказів порушення академічної доброчесності;

— знати про дату, час і місце та бути присутньою під час розгляду питання про встановлення факту порушення академічної доброчесності та притягнення її до академічної відповідальності;

— оскаржити рішення про притягнення до академічної відповідальності до органу, уповноваженого розглядати апеляції, або до суду.

 

 ІV. Критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти

Компетентнісна освіта зорієнтована на практичні результати, досвід особистої діяльності, вироблення ставлень, що зумовлює принципові зміни в організації навчання, яке стає спрямованим на розвиток конкретних цінностей і життєво необхідних знань і умінь учнів. У контексті цього змінюються і підходи до оцінювання результату освітньої діяльності здобувачів освіти як складової освітнього процесу. Оцінювання має ґрунтуватися на позитивному принципі, що передусім передбачає врахування рівня досягнень учня. Результати освітньої діяльності учнів на всіх етапах освітнього процесу не можуть обмежуватися знаннями, уміннями, навичками. Метою навчання мають бути сформовані компетентності, як загальна здатність, що базується на знаннях, досвіді та цінностях особистості.

Система оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти в КЗ спеціальна школа № 2 включає критерії, правила і процедури, за якими здійснюється оцінювання. Оприлюднення та інформування про критерії оцінювання прозоре і зрозуміле для всіх учасників освітнього процесу.

Система оцінювання навчальних досягнень учнів повинна:

  • мати у своїй основі чіткі і зрозумілі вимоги до навчальних результатів;
  • дозволяти гарантовано досягти і перевищити ці результати;
  • заохочувати учнів апробувати різні моделі досягнення результату без ризику отримати за це негативну оцінку;
  • розвивати в учнів впевненість у своїх здібностях і можливостях;
  • використовувати самооцінювання і взаємооцінювання як важливий елемент навчальної діяльності.

Система оцінювання неможлива без інформування учнів про критерії оцінювання та розуміння того, як і за що їх оцінюють.

Процес інформування і оприлюднення критеріїв потрібно розпочинати із критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів, затверджених Міністерством освіти і науки України:

  • Про затвердження Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти: наказ Міністерства освіти і науки України від 13.04.2011 року № 329 / Міністерство освіти і науки України. – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0566-11
  • Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти: наказ Міністерства освіти і науки України від 21.08.2013 року № 1222/ Міністерство освіти і науки України. – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v1222729-13/stru

При виконанні обов’язкового виду роботи вчитель повинен мати розроблені критерії оцінювання навчальних досягнень учнів, які ґрунтуються на критеріях, затверджених МОН, а також враховують особливості вивчення теми (обсяг годин на вивчення, кількість обов’язкових робіт), освітню програму КЗ спеціальна школа № 2, компетентнісний підхід до викладання предмету (курсу), організаційну форму проведення навчального заняття).

Батьків і учнів інформувати про правила та процедури оцінювання навчальних досягнень, передусім – про порядок поточного та підсумкового оцінювання, чинники, які впливають на тематичне оцінювання учнів тощо. З правилами і процедурами оцінювання батьків і учнів ознайомлювати на початку навчального року. Пам’ятати, що оцінка має стимулювати учнів до навчання, а не використовуватись для покарання.

Вимоги до обов’язкових результатів навчання визначаються з урахуванням компетентнісного підходу до навчання, в основу якого покладено ключові компетентності.

До ключових компетентностей належать:

1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;

7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості; 11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

Основними функціями оцінювання навчальних досягнень учнів є:

контролююча — визначає рівень досягнень кожного учня (учениці), готовність до засвоєння нового матеріалу, що дає змогу вчителеві відповідно планувати й викладати навчальний матеріал;

навчальна — сприяє повторенню, уточненню й поглибленню знань, їх систематизації, вдосконаленню умінь та навичок;

діагностико-коригувальна — з’ясовує причини труднощів, які виникають в учня (учениці) в процесі навчання; виявляє прогалини у засвоєному, вносить корективи, спрямовані на їх усунення;

стимулювально-мотиваційна — формує позитивні мотиви навчання;

виховна — сприяє формуванню умінь відповідально й зосереджено працювати, застосовувати прийоми контролю й самоконтролю, рефлексії навчальної діяльності.

При оцінюванні навчальних досягнень учнів мають ураховуватися:

— характеристики відповіді учня: правильність, логічність, обґрунтованість, цілісність;

— якість знань: повнота, глибина, гнучкість, системність, міцність;

— сформованість предметних умінь і навичок;

— рівень володіння розумовими операціями: вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки тощо;

— досвід творчої діяльності (вміння виявляти проблеми та розв’язувати їх, формулювати гіпотези);

— самостійність оцінних суджень.

     Характеристики якості знань взаємопов’язані між собою і доповнюють одна одну.

Повнота знань — кількість знань, визначених навчальною програмою. Глибина знань — усвідомленість існуючих зв’язків між групами знань. Гнучкість знань — уміння учнів застосовувати набуті знання у стандартних і нестандартних ситуаціях; знаходити варіативні способи використання знань; уміння комбінувати новий спосіб діяльності із вже відомих.

Системність знань — усвідомлення структури знань, їх ієрархії і послідовності, тобто усвідомлення одних знань як базових для інших.

Міцність знань — тривалість збереження їх в пам’яті, відтворення їх в необхідних ситуаціях. Знання є складовою умінь учнів діяти. Уміння виявляються в різних видах діяльності і поділяються на розумові і практичні. Навички — дії доведені до автоматизму у результаті виконання вправ. Для сформованих навичок характерні швидкість і точність відтворення. Ціннісні ставлення виражають особистий досвід учнів, їх дії, переживання, почуття, які виявляються у відносинах до оточуючого (людей, явищ, природи, пізнання тощо). У контексті компетентнісної освіти це виявляється у відповідальності учнів, прагненні закріплювати позитивні надбання в освітній діяльності, зростанні вимог до свої навчальних досягнень.

Названі вище орієнтири покладено в основу чотирьох рівнів навчальних досягнень учнів: початкового, середнього, достатнього, високого.

Вони визначаються за такими характеристиками:

Перший рівень — початковий. Відповідь учня (учениці) фрагментарна, характеризується початковими уявленнями про предмет вивчення.

Другий рівень — середній. Учень (учениця) відтворює основний навчальний матеріал, виконує завдання за зразком, володіє елементарними вміннями навчальної діяльності.

Третій рівень — достатній. Учень (учениця) знає істотні ознаки понять, явищ, зв’язки між ними, вміє пояснити основні закономірності, а також самостійно застосовує знання в стандартних ситуаціях, володіє розумовими операціями (аналізом, абстрагуванням, узагальненням тощо), вміє робити висновки, виправляти допущені помилки. Відповідь учня (учениця) правильна, логічна, обґрунтована, хоча їм бракує власних суджень.

Четвертий рівень — високий. Знання учня (учениці) є глибокими, міцними, системними; учень (учениця) вміє застосовувати їх для виконання творчих завдань, його (її) навчальна діяльність позначена вмінням самостійно оцінювати різноманітні ситуації, явища, факти, виявляти і відстоювати особисту позицію.

Водночас, визначення високого рівня навчальних досягнень, зокрема оцінки 12 балів, передбачає знання та уміння в межах навчальної програми і не передбачає участі школярів у олімпіадах, творчих конкурсах. Кожний наступний рівень вимог вбирає в себе вимоги до попереднього, а також додає нові характеристики. Критерії оцінювання навчальних досягнень реалізуються в нормах оцінок, які встановлюють чітке співвідношення між вимогами до знань, умінь і навичок, які оцінюються, та показником оцінки в балах.

Навчальні досягнення здобувачів у 1-2 класах підлягають вербальному, формувальному оцінюванню, у 3-4 – формувальному та підсумковому (бальному) оцінюванню. Формувальне оцінювання учнів 1 класу проводиться відповідно до Методичних рекомендацій щодо формувального оцінювання учнів 1 класу (листи МОН від 18.05.2018 №2.2-1250 та від 21.05.2018 №2.2-1255)

Формувальне оцінювання має на меті:

  • підтримати навчальний розвиток дітей;
  • вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку;
  • діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання;
  • вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню;
  • аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини;
  • мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати; — виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях і здібностях.

Підсумкове оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою.

Здобувачі початкової освіти проходять державну підсумкову атестацію, яка здійснюється лише з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладів освіти та (або) якості освіти.

З метою неперервного відстеження результатів початкової освіти, їх прогнозування та коригування можуть проводитися моніторингові дослідження навчальних досягнень на шкільному рівнях, а також на рівні окремих класів. Аналіз результатів моніторингу дає можливість відстежувати стан реалізації цілей початкової освіти та вчасно приймати необхідні педагогічні рішення.

Навчальні досягнення учнів 3-11 класів оцінюються відповідно критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів затвердженого наказом Міністерства освіти і науки, молота та спорту від 13.04.2011 р. №323 «Про затвердження Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти» зареєстрований в Міністерстві юстиції України 11 травня 2011 р. за №566/19304.

 

КРИТЕРІЇ

оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи

І. Початковий рівень.

1бал. Учні засвоїли знання у формі окремих фактів, елементарних уявлень

2 бали. Учні відтворюють незначну частину навчального матеріалу, володіють окремими видами умінь на рівні копіювання зразка виконання певної навчальної дії

3 бали. Учні відтворюють незначну частину навчального матеріалу; з допомогою вчителя виконують елементарні завдання, потребують детального кількаразового їх пояснення

ІІ. Середній рівень.

4 бали. Учні відтворюють частину навчального матеріалу у формі понять з допомогою вчителя, можуть повторити за зразком певну операцію, дію

5 балів. Учні відтворюють основний навчальний матеріал з допомогою вчителя, здатні з помилками й неточностями дати визначення понять

6 балів. Учні будують відповідь у засвоєній послідовності; виконують дії за зразком у подібній ситуації; самостійно працюють зі значною допомогою вчителя

ІІІ. Достатній рівень.

7 балів. Учні володіють поняттями, відтворюють їх зміст, уміють наводити окремі власні приклади на підтвердження певних думок, частково контролюють власні навчальні дії

8 балів. Учні вміють розпізнавати об’єкти, які визначаються засвоєними поняттями; під час відповіді можуть відтворити засвоєний зміст в іншій послідовності, не змінюючи логічних зв’язків; володіють вміннями на рівні застосування способу діяльності за аналогією; самостійні роботи виконують з незначною допомогою вчителя; відповідають логічно з окремими неточностями

9 балів. Учні добре володіють вивченим матеріалом, застосовують знання в стандартних ситуаціях, володіють вміннями виконувати окремі етапи розв’язання проблеми і застосовують їх у співробітництві з учителем (частково-пошукова діяльність)

ІУ.Високий рівень.

10 балів. Учні володіють системою понять у межах, визначених навчальними програмами, встановлюють як внутрішньопонятійні, так і міжпонятійні зв’язки; вміють розпізнавати об’єкти, які охоплюються засвоєними поняттями різного рівня узагальнення; відповідь аргументують новими прикладами

11 балів. Учні мають гнучкі знання в межах вимог навчальних програм, вміють застосовувати способи діяльності за аналогією і в нових ситуаціях

12 балів. Учні мають системні, міцні знання в обсязі та в межах вимог навчальних програм, усвідомлено використовують їх у стандартних та нестандартних ситуаціях; самостійні роботи виконують під опосередкованим керівництвом; виконують творчі завдання

 

 

КРИТЕРІЇ

 оцінювання навчальних досягнень учнів основної школи

 

  1. Початковий рівень

1 бал. Учні розрізняють об’єкти вивчення

2 бали.  Учні відтворюють незначну частину навчального матеріалу, мають нечіткі уявлення про об’єкт вивчення

3 бали.  Учні відтворюють частину навчального матеріалу; з допомогою вчителя виконують елементарні завдання

  1. Середній рівень.

4 бали. Учні з допомогою вчителя відтворюють основний навчальний матеріал, можуть повторити за зразком певну операцію, дію

5 балів. Учні відтворюють основний навчальний матеріал, здатні з помилками й неточностями дати визначення понять, сформулювати правило

6 балів. Учні виявляють знання й розуміння основних положень навчального матеріалу. Відповіді їх правильні, але недостатньо осмислені. Вміють застосовувати знання при виконанні завдань за зразком

ІІІ. Достатній  рівень.

7 балів. Учні правильно відтворюють навчальний матеріал, знають основоположні теорії і факти, вміють наводити окремі власні приклади на підтвердження певних думок, частково контролюють власні навчальні дії

8 балів.  Знання учнів є достатніми. Учні застосовують вивчений матеріал у стандартних ситуаціях, намагаються аналізувати, встановлювати найсуттєвіші зв’язки і залежність між явищами, фактами, робити висновки, загалом контролюють власну діяльність. Відповіді їх логічні, хоч і мають неточності

9 балів. Учні добре володіють вивченим матеріалом, застосовують знання в стандартних ситуаціях, уміють аналізувати й систематизувати інформацію, використовують загальновідомі докази із самостійною і правильною аргументацією

ІУ. Високий  рівень.

10  балів. Учні мають повні, глибокі знання, здатні використовувати їх у практичній діяльності, робити висновки, узагальнення

11 балів. Учні мають гнучкі знання в межах вимог навчальних програм, аргументовано використовують їх у різних ситуаціях, уміють знаходити інформацію та аналізувати її, ставити і розв’язувати проблеми

12  балів.Учні мають системні, міцні знання в обсязі та в межах вимог навчальних програм, усвідомлено використовують їх у стандартних та нестандартних ситуаціях. Уміють самостійно аналізувати, оцінювати, узагальнювати опанований матеріал, самостійно користуватися джерелами інформації, приймати рішення

Видами оцінювання навчальних досягнень учнів є поточне, тематичне, семестрове, річне  оцінювання та державна підсумкова атестація.

Поточне оцінювання — це процес встановлення рівня навчальних досягнень учня (учениці) в оволодінні змістом предмета, уміннями та навичками відповідно до вимог навчальних програм.

Об’єктом поточного оцінювання рівня навчальних досягнень учнів є знання, вміння та навички, самостійність оцінних суджень, досвід творчої діяльності та емоційно-ціннісного ставлення до навколишньої дійсності.    Поточне оцінювання здійснюється у процесі вивчення теми. Його основними завдання є:встановлення й оцінювання рівнів розуміння і первинного засвоєння окремих елементів змісту теми, встановлення зв’язків між ними та засвоєним змістом попередніх тем, закріплення знань, умінь і навичок.  Формами поточного оцінювання є індивідуальне, групове та фронтальне опитування; робота з діаграмами, графіками, схемами; робота з контурними картами; виконання учнями різних видів письмових робіт; взаємоконтроль учнів у парах і групах; самоконтроль тощо. В умовах упровадження зовнішнього незалежного оцінювання особливого значення набуває тестова форма контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів. Інформація, отримана на підставі поточного контролю, є основною для коригування роботи вчителя на уроці.

Тематичному оцінюванню навчальних досягнень підлягають основні результати вивчення теми (розділу).

Тематичне оцінювання навчальних досягнень учнів забезпечує:

— усунення безсистемності в оцінюванні;

— підвищення об’єктивності оцінки знань, навичок і вмінь;

— індивідуальний та диференційований підхід до організації навчання;

— систематизацію й узагальнення навчального матеріалу;

— концентрацію уваги учнів до найсуттєвішого в системі знань з кожного предмета.

Тематична оцінка виставляється на підставі результатів опанування учнями матеріалу теми впродовж її вивчення з урахуванням поточних оцінок, різних видів навчальних робіт (практичних, лабораторних, самостійних, творчих, контрольних робіт) та навчальної активності школярів. Перед початком вивчення чергової теми всі учні мають бути ознайомлені з тривалістю вивчення теми (кількість занять); кількістю й тематикою обов’язкових робіт і термінами їх проведення; умовами оцінювання.

Оцінка за семестр виставляється за результатами тематичного оцінювання, а за рік — на основі семестрових оцінок. Учень (учениця) має право на підвищення семестрової оцінки.

 

  1. V. Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників

Педагогічні працівники планують свою діяльність, аналізують її результативність основним робочим документом календарним (календарно-тематичний) планом.

Календарне планування розробляється вчителем самостійно або спільно з іншими педагогами в структурі методичного об’єднання КЗ спеціальна школа № 2.

Розроблюючи календарно-тематичні плани, враховувати:

  • Державні стандарти загальної середньої освіти;
  • навчальні програми предметів (курсів);
  • модельні навчальні програми (якщо вони передбачені типовою освітньою програмою);
  • освітню програму КЗ спеціальна школа № 2.

Учителі можуть розробляти ВЛАСНІ НАВЧАЛЬНІ ПРОГРАМИ з предметів, курсів на основі Державних стандартів загальної середньої освіти чи за зразком модельної навчальної програми – самостійно, або об’єднавшись у професійні спільноти/мережі. Навчальні програми предметів або курсів розробляються з урахуванням мети і загальних цілей у рамках кожної з дев’яти освітніх галузей початкової школи.

КАЛЕНДАРНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН, навчальна програма повинні бути синхронізовані з освітньою програмою КЗ спеціальна школа № 2. Обсяг запланованих годин за планом не повинен перевищувати або бути меншим за обсяг годин робочого навчального плану освітньої програми закладу освіти.

Календарно-тематичний план – це результат творчої роботи вчителя, його бачення способів і напрямів отримання очікуваних результатів навчання. Учитель сам визначає необхідний обсяг годин на вивчення теми, може змінювати послідовність їх вивчення, визначати обов’язкові види робіт. ФОРМА ВЕДЕННЯ КАЛЕНДАРНО-ТЕМАТИЧНОГО ПЛАНУ Є ДОВІЛЬНОЮ. У першу чергу, план має бути зручним для використання самим учителем. Календарно-тематичний план, КРІМ ТЕМ УРОКІВ ТА ДАТ ЇХ ПРОВЕДЕННЯ, ОПИС НАСКРІЗНИХ ЗМІСТОВИХ ЛІНІЙ, ВИЗНАЧЕННЯ КЛЮЧОВИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ, ЯКІ РОЗВИВАЮТЬСЯ НА ДАНОМУ ЗАНЯТТІ, ДОМАШНІ ЗАВДАННЯ, інші компоненти на розсуд вчителя.

Календарно-тематичні плани РОЗГЛЯДАЮТЬСЯ на засіданнях методичних об’єднань КЗ спеціальна школа № 2 ПОГОДЖУЮТЬСЯ заступником директора з навчальної роботи. У кінці навчального року вчителі здають звіт про виконання навчальних програм.

ПЕДАГОГІЧНІ ПРАЦІВНИКИ СТВОРЮЮТЬ ТА/АБО ВИКОРИСТОВУЮТЬ ОСВІТНІ РЕСУРСИ (ЕЛЕКТРОННІ ПРЕЗЕНТАЦІЇ, ВІДЕОМАТЕРІАЛИ, МЕТОДИЧНІ РОЗРОБКИ, ВЕБ-САЙТИ, БЛОГИ ТОЩО).

Одним із результатів реалізації набутого досвіду педагогічними працівниками є створені ними освітні ресурси. Основні види освітніх ресурсів, які можуть створюватись педагогічними працівниками:

  • розробки, плани-конспекти, сценарії проведення навчальних занять;
  • додаткові інформаційні матеріали для проведення уроків;
  • тестові перевірочні контрольні роботи та моніторинги;
  • практичні і проектні завдання для роботи учнів під час проведення навчальних занять та вдома;
  • завдання для самостійного опрацювання учнями;
  • навчальні програми;
  • календарно-тематичні плани;
  • електронні освітні ресурси для дистанційного навчання;
  • інші інформаційні ресурси.

Педагогічні працівники створюють освітні ресурси, які використовують у своїй роботі, поступово формуючи власне освітнє портфоліо. Створені освітні ресурси вчитель може використати для обміну педагогічним досвідом в межах закладу (семінари, майстер-класи, засідання методичних об’єднань), на рівні району, міста, області, всієї країни. Оприлюднюватись освітні ресурси можуть на сайті закладу освіти, освітніх сайтах, фахових виданнях, матеріалах конференцій, збірниках наукових праць тощо. Обмін досвідом сприяє професійному зростанню педагогів.

Оцінювання педагогічних працівників за цим критерієм може відбуватись шляхом вивчення створених освітніх ресурсів. Ця інформація може використовуватись при атестації вчителя, визначенні заходів морального та матеріального заохочення. Портфоліо із зібраним власним освітнім продуктом є своєрідним капіталом, який є основою професійного зростання та підвищення кваліфікації вчителя.

Процедура оцінювання педагогічної діяльності педагогічного працівника включає в себе атестацію та сертифікацію.

Атестація педагогічних працівників — це система заходів, спрямованих на всебічне та комплексне оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників. Атестація педагогічних працівників може бути черговою або позачерговою.

Педагогічний працівник проходить чергову атестацію не менше одного разу на п’ять років, крім випадків, передбачених законодавством. За результатами атестації визначається відповідність педагогічного працівника займаній посаді, присвоюються кваліфікаційні категорії, педагогічні звання. Перелік категорій і педагогічних звань педагогічних працівників визначається Кабінетом Міністрів України. Рішення атестаційної комісії може бути підставою для звільнення педагогічного працівника з роботи у порядку, встановленому законодавством. Положення про атестацію педагогічних працівників затверджує центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки. Щорічне підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти здійснюється відповідно до Закону України «Про освіту». Загальна кількість академічних годин для підвищення кваліфікації педагогічного працівника впродовж п’яти років не може бути меншою за 150 годин, з яких певна кількість годин має бути обов’язково спрямована на вдосконалення знань, вмінь і практичних навичок у частині роботи з дітьми з особливими освітніми потребами.

Один із принципів організації атестації – здійснення комплексної оцінки діяльності педагогічного працівника, яка передбачає забезпечення всебічного розгляду матеріалів з досвіду роботи, вивчення необхідної документації, порівняльний аналіз результатів діяльності впродовж усього періоду від попередньої атестації. Необхідною умовою об’єктивної атестації є всебічний аналіз освітнього процесу у закладі, вивчення думки батьків, учнів та колег вчителя, який атестується тощо. Визначення рівня результативності діяльності педагога, оцінювання за якими може стати підставою для визначення його кваліфікаційного рівня наведено в таблиці «Критерії оцінювання роботи вчителя»:

Критерії оцінювання роботи вчителя

І. Професійний рівень діяльності вчителя

 

Критерії

 

Спеціаліст другої категорії Спеціаліст першої категорії Спеціаліст вищої категорії
1. Знання теоретичних і практичних основ предмета Відповідає загальним вимогам, що висуваються до вчителя Має глибокі знання зі свого предмета Відповідає вимогам, що висуваються до вчителя першої кваліфікаційної категорії. Має глибокі та різнобічні знання зі свого предмета й суміжних дисциплін Відповідає вимогам, що висуваються до вчителя вищої кваліфікаційної категорії. Має глибокі знання зі свого предмета і суміжних дисциплін, які значно перевищують обсяг програми
2. Знання сучасних досягнень у методиці Слідкує за спеціальною і методичною літературою; . працює за готовими методиками й програмами навчання; використовує прогресивні ідеї минулого і сучасності. Уміє самостійно розробляти методику викладання Володіє методиками аналізу ‘ навчально-методичної роботи з предмета; варіює готові, розроблені іншими методики й програми; використовує програми й методики, спрямовані на розвиток особистості , Володіє методами науководослідницької, експериментальної роботи, використовує в роботі власні оригінальні програми й методики розробляти методику викладання інтелекту вносить у них (у разі потреби) корективи
3. Уміння планувати та аналізувати свою діяльність Бачить свої недоліки, прогалини і прорахунки в роботі, але при цьому не завжди здатний встановити причини їхньої появи. Здатний домагатися змін на краще на основі самоаналізу, однак покращення мають нерегулярний характер і поширюються лише на окремі ділянки роботи Виправляє допущені помилки і посилює позитивні моменти у своїй роботі, знаходить ефективні рішення. Усвідомлює необхідність систематичної роботи над собою і активно включається в ті види діяльності, які сприяють формуванню потрібних якостей Прагне і вміє бачити свою діяльність збоку, об’єктивно й неупереджено оцінює та аналізує її, виділяючи сильні і слабкі сторони. Свідомо намічає програму самовдосконалення, її мету, завдання, шляхи реалізації
4. Знання нових педагогічних концепцій Знає сучасні технології навчання й виховання; володіє набором варіативних методик і педагогічних технологій; здійснює їх вибір і застосовує відповідно до інших умов Уміє демонструвати на практиці високий рівень володіння методиками; володіє однією із сучасних технологій розвиваючого навчання; творчо користується технологіями й програмами Розробляє нові педагогічні технології навчання й виховання, веде роботу з їх апробації, бере участь у дослідницькій, експериментальній діяльності
5. Знання теорії педагогіки й вікової психології учня Орієнтується в сучасних психолого-педагогічних концепціях навчання, але рідко застосовує їх у своїй практичній діяльності. Здатний приймати рішення в типових ситуаціях Вільно орієнтується в сучасних психолого-педагогічних концепціях навчання й виховання, використовує їх як основу у своїй практичній діяльності. Здатний швидко й підсвідомо обрати оптимальне рішення Користується різними формами психолого-педагогічної діагностики й науковообґрунтованого прогнозування. Здатний передбачити розвиток подій і прийняти рішення в нестандартних ситуаціях
6.                  Професійний розвиток і підвищення кваліфікації.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ІІ. Результативність професійної діяльності вчителя.
Критерії Спеціаліст другої категорії Спеціаліст першої категорії Спеціаліст вищої категорії
1.Володіння способами індивідуалізації навчання Враховує у стосунках з учнями індивідуальні особливості їхнього розвитку: здійснює диференційований підхід з урахуванням темпів розвитку, нахилів та інтересів, стану здоров’я. Знає методи діагностики рівня інтелектуального й особистісного розвитку дітей Уміло користується елементами, засобами діагностики і корекції індивідуальних особливостей учнів під час реалізації диференційованого підходу. Створює умови для розвитку талантів, розумових і фізичних здібностей Сприяє пошуку, відбору і творчому розвитку обдарованих дітей. Уміє тримати в полі зору «сильних», «слабких» і «середніх» за рівнем знань учнів; працює за індивідуальними планами з обдарованими і слабкими дітьми
2.Уміння активізувати пізнавальну діяльність учнів Створює умови, що формують мотив діяльності. Уміє захопити учнів своїм предметом, керувати колективною роботою, варіювати різноманітні методи й форми роботи. Стійкий інтерес до навчального предмета і висока пізнавальна активність учнів поєднується з не дуже ґрунтовними знаннями, з недостатньо сформованими компетентностями Забезпечує успішне формування системи знань на основі самоуправління процесом учіння. Уміє цікаво подати навчальний матеріал, активізувати учнів, збудивши в них інтерес до особистостей самого предмета; уміло варіює форми і методи навчання. Міцні, ґрунтовні знання учнів поєднуються з високою пізнавальною активністю і сформованими навчальними компетентностями Забезпечує залучення кожного школяра до процесу активного учіння. Стимулює внутрішню (мислительну) активність, пошукову діяльність. Уміє ясно й чітко викласти навчальний матеріал; уважний до рівня знань усіх учнів. Інтерес до навчального предмета в учнів поєднується з сформованими предметними та життєвими компетентностями
3. Робота з формування в учнів ключових компетентностей Прагне до формування ключових компетентностей та наскрізних умінь Цілеспрямовано й професійно формує в учнів ключові компетентності та наскрізні уміння Забезпечує здійснення компетентісного підходу у викладанні предметів та курсів
4.Рівень навченості учнів Забезпечує стійкий позитивний результат, ретельно вивчає критерії оцінювання, користується ними на практиці; об’єктивний в оцінюванні знань учнів Учні демонструють знання теоретичних і практичних основ предмета; показують хороші результати за наслідками зрізів, перевірних робіт, екзаменів Учні реалізують свої інтелектуальні можливості чи близькі до цього; добре сприймають, засвоюють і відтворюють пройдений навчальний матеріал, демонструють глибокі, міцні знання теорії й навички розв’язування практичних завдань, здатні включитися в самостійний пізнавальний пошук
5.                  Рівень використання та/або створення освітніх ресурсів
ІІІ. Комунікативна культура
Критерії Спеціаліст другої категорії Спеціаліст першої категорії Спеціаліст вищої категорії
1. Комунікативні й організаторські здібності Прагне до контактів з людьми. Не обмежує коло знайомих; відстоює власну думку; планує свою роботу, проте потенціал його нахилів не вирізняється високою стійкістю Швидко знаходить друзів, постійно прагне розширити коло своїх знайомих; допомагає близьким, друзям; проявляє ініціативу в спілкуванні; із задоволенням бере участь в організації громадських заходів; здатний прийняти самостійне рішення в складній ситуації. Усе виконує за внутрішнім переконанням, а не з примусу. Наполегливий у діяльності, яка його приваблює Відчуває потребу в комунікативній і організаторській діяльності; швидко орієнтується в складних ситуаціях; невимушено почувається в новому колективі; ініціативний, у важких випадках віддає перевагу самостійним рішенням; відстоює власну думку й домагається її прийняття. Шукає такі справи, які б задовольнили його потребу в комунікації та організаторській діяльності
2. Здатність до співпраці з учнями Володіє відомими в педагогіці прийомами переконливого впливу, але використовує їх без аналізу ситуації Обговорює й аналізує ситуації разом з учнями і залишає за ними право приймати власні рішення. Уміє сформувати громадську позицію учня, його реальну соціальну поведінку й вчинки, світогляд і ставлення до учня, а також готовність до подальших виховних впливів учителя Веде постійний пошук нових прийомів переконливого впливу й передбачає їх можливе використання в спілкуванні. Виховує вміння толерантно ставитися До чужих поглядів. Уміє обґрунтовано користуватися поєднанням методів навчання й виховання, що дає змогу досягти хороших результатів при оптимальному докладанні розумових, вольових та емоційних зусиль учителя й учнів

 

3. Готовність до співпраці з колегами Володіє адаптивним стилем поведінки, педагогічного спілкування; намагається створити навколо себе доброзичливу обстановку співпраці з колегами Намагається вибрати стосовно кожного з колег такий спосіб поведінки, де найкраще поєднується індивідуальний підхід з утвердженням колективістських принципів моралі Неухильно дотримується професійної етики спілкування; у будь-якій ситуації координує свої дії з колегами
4. Готовність до співпраці з батьками Визначає педагогічні завдання з урахуванням особливостей дітей і потреб сім’ї, систематично співпрацює з батьками Залучає батьків до діяльності; спрямованої на створення умов, сприятливих для розвитку їхніх дітей; формує в батьків позитивне ставлення до оволодіння знаннями педагогіки й психології Налагоджує контакт із сім’єю не тільки тоді, коли потрібна допомога батьків, а постійно, домагаючись відвертості, взаєморозуміння, чуйності
5. Педагогічний такт Володіє педагогічним тактом, а деякі його порушення не позначаються негативно на стосунках з учнями . Стосунки з дітьми будує на довірі, повазі, вимогливості, справедливості
6. Педагогічна культура Знає елементарні вимоги до мови, специфіку інтонацій у Мовленні, темпу мовлення дотримується не завжди Уміє чітко й логічно висловлювати думки в усній, письмовій та графічній формі. Має багатий словниковий запас, добру дикцію, правильну інтонацію Досконало володіє своєю мовою, словом, професійною термінологією
7. Створення комфортного мікроклімату Глибоко вірить у великі можливості кожного учня. Створює сприятливий морально-психологічний клімат для кожної дитини Наполегливо формує моральні уявлення, поняття учнів, виховує почуття гуманності, співчуття, жалю, чуйності. Створює умови для розвитку талантів, розумових і фізичних здібностей, загальної культури особистості Сприяє пошуку, відбору і творчому розвиткові обдарованих дітей

Сертифікація педагогічних працівників — це зовнішнє оцінювання професійних компетентностей педагогічного працівника (у тому числі з педагогіки та психології, практичних вмінь застосування сучасних методів і технологій навчання), що здійснюється шляхом незалежного тестування, самооцінювання та вивчення практичного досвіду роботи.

Сертифікація педагогічного працівника відбувається на добровільних засадах виключно за його ініціативою.

 

 

 

 

 

 

 

  1. VI. Формування суспільних цінностей здобувачів освіти у процесі навчання, виховання та розвитку

Одним із дев’яти ключових компонентів формули НУШ (Концепція «Нова українська школа») є наскрізний процес виховання, який формує цінності. Виховний процес не буде ефективним, якщо він не поєднується з навчальною діяльністю та не вплетений органічно в освітній процес.

Якісний виховний процес має ґрунтуватись насамперед на особистому прикладі учителя та використанні виховної складової змісту навчальних предметів і курсів. Ефективність виховного процесу неможлива без атмосфери довіри, доброзичливості, взаємної підтримки.

Основні аспекти виховання під час здійснення освітнього процесу:

  • повага гідності, прав і свобод людини;
  • повага до культурної багатоманітності;
  • визнання цінності демократії, справедливості, рівності та верховенства права;
  • розвиток громадянської свідомості та відповідальності;
  • розвиток навичок критичного мислення;
  • розвиток навичок співпраці та командної роботи;
  • формування здорового і екологічного способу життя;
  • статеве виховання та виховання гендерної рівності;
  • інші виховні аспекти.

 

 VII.  Використання інформаційно-комунікативних технологій в освітньому процесі

Використання інформаційних ресурсів та інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі дає змогу підвищити продуктивність роботи, раціональними шляхами досягати необхідного результату.

Застосування ІКТ педагогічними працівниками в освітньому процесі дає змогу реалізувати ряд важливих завдань:

  • створення електронних освітніх ресурсів;
  • інтенсифікація роботи з документами;
  • комунікація з учнями та батьками;
  • створення наочності, дидактичних матеріалів в електронному вигляді;
  • використання нових освітніх технологій (дистанційного, змішаного навчання, веб-квестів тощо);
  • розроблення моніторингових робіт;
  • створення електронних каталогів і баз даних;
  • використання хмарних сховищ документів;
  • використання електронних підручників в освітньому процесі;
  • підвищення професійного рівня педагога, обмін досвідом;
  • отримання актуальної освітньої інформації.

Вивчення й оцінювання використання учителями ІКТ може здійснюватися через спостереження за проведенням навчальних занять, за кількістю створених електронних ресурсів. Рівень оволодіння учителями ІКТ враховувати  у процесі атестації вчителя, можливостей матеріального та морального заохочення.

 

VIII.  Налагодження співпраці здобувачів освіти, їх батьками, працівниками комунального закладу спеціальна школа № 2

Педагогічні працівники діють на засадах педагогіки партнерства. Найважливішим напрямом, який забезпечує педагогіку партнерства у КЗ спеціальна школа № 2 є особистісно орієнтована технологія навчання. Вона ставить сьогодні в центр усієї шкільної освітньої системи особистість дитини, її можливості для саморозвитку, забезпечення комфортних, безконфліктних та безпечних умов навчання. Особистісно орієнтоване навчання спрямоване на вирішення завдань розвитку в учнів стійкого інтересу до пізнання, бажання та вміння самостійно вчитися.

Необхідні умови особистісно орієнтованого навчання:

  • відмова від орієнтації освітнього процесу на пересічного школяра;
  • обов’язкове максимально можливе врахування інтересів кожної дитини;
  • підхід до дитини як до особистості;
  • забезпечення свободи і прав дитини в усіх проявах її діяльності;
  • урахування вікових та індивідуальних особливостей дитини;
  • забезпечення морально-психологічного комфорту дитини.

Педагогічні працівники співпрацюють з батьками здобувачів освіти з питань організації освітнього процесу, забезпечують постійний зворотній зв’язок.

Дбаючи про ефективну взаємодію з батьками, учитель повинен враховувати важливість таких чинників:

  1. Доброзичливе ставлення до дитини. Психологічний контакт з батьками легше налагодити, якщо вчитель виявляє розуміння дитини, симпатизує їй, бачить позитивні риси.
  2. Запрошення батьків до співпраці. Доброзичливість, відкритість у спілкуванні з батьками – перший крок до співпраці з ними. З такою ініціативою має виступити вчитель, оскільки до цього його зобов’язує професійний обов’язок.
  3. Визнання батьків партнерами у співпраці заради дитини. Учитель повинен завжди наголошувати на важливій ролі батьків у вихованні та розвитку дитини. Пошук нових форм співпраці. Особливо корисний обмін думками з батьками щодо налагодження взаєморозуміння з дітьми.

Вивчати громадську думку комунікації педагогічних працівників з батьками КЗ спеціальна школа № 2 шляхом проведення анкетування педагогічних працівників і батьків.

У закладі освіти існує практика педагогічного наставництва, взаємонавчання та інших форм професійної співпраці.

 

  1. Управлінські процеси.

 Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти.

Управлінська діяльність керівних працівників закладу освіти на сучасному етапі передбачає вирішення низки концептуальних положень, а саме:

— створення умов для переходу від адміністративного стилю управління до громадсько-державного;

— раціональний розподіл роботи між працівниками закладу з урахуванням їх кваліфікації, досвіду та ділових якостей;

— забезпечення оптимальної організації освітнього процесу, який би забезпечував належний рівень освіченості і вихованості випускників та підготовку їх до життя в сучасних умовах;

— визначення найбільш ефективних для керівництва шляхів і форм реалізації стратегічних завдань, які б повною мірою відповідали особливостям роботи закладу та діловим якостям адміністрації, раціональне витрачення часу всіма працівниками закладу;

— правильне і найбільш ефективне використання навчально-матеріальної бази та створення сприятливих умов для її поповнення в сучасних умовах;

— забезпечення високого рівня працездатності всіх учасників освітнього процесу;

— створення здорової творчої атмосфери в педагогічному колективі.

У комунальному закладі спеціальна школа № 2 затверджено стратегію  розвитку закладу, спрямовану на підвищення якості освітньої діяльності. Внутрішня система забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності визначає стратегію управління в закладі освіти, напрямки ефективних змін та розвитку освітньої системи. Для цього застосовується моніторинг якості освітнього процесу в закладі освіти як систему збору, обробки, збереження та розповсюдження інформації про стан освітнього процесу чи окремих його елементів із метою інформаційного забезпечення управління та прийняття оптимальних управлінських рішень щодо підвищення ефективності функціонування усіх складових освітнього процесу, їхній взаємодії для досягнення очікуваних й запланованих результатів, а також інноваційного розвитку закладу.

Управління процесом забезпечення якості освіти в комунальному закладі спеціальна школа № 2 забезпечується внутрішніми нормативно-правовими документами (статут, положення, рішення, накази тощо), що визначають зміст внутрішньої системи забезпечення якості освіти та механізми її забезпечення.

Процедура управління процесом забезпечення якості освіти включає:

  • ухвалення рішення про початок формування системи внутрішнього забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності;
  • призначення відповідальних за розробку, впровадження та функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти;
  • навчання педагогічних працівників правилам і процедурам впровадження внутрішньої системи забезпечення якості освіти;
  • формування та підготовка аналітичної групи з визначення ефективності впровадження та функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти на окремих етапах та у цілому;
  • формування Політики та Цілей у сфері якості (на перспективу, навчальний рік );
  • визначення видів діяльності та процесів у рамках складових внутрішньої системи забезпечення якості освіти;
  • розробка процедур для визначених процесів (дій, заходів) (внутрішні нормативні основи закладу освіти);
  • визначення та розвиток системи моніторингу якості в закладі;
  • удосконалення системи аналізу та прийняття підсумкових рішень.

Відповідальні за впровадження та вдосконалення системи забезпечення якості

освіти та якості освітньої діяльності є педагогічні працівники, методичні об’єднання, педагогічна рада закладу, директор (заступники директора з навчальної, виховної роботи) шляхом узгодженості (координації) діяльності щодо забезпечення необхідного рівня якості освітнього процесу.

З метою позитивного впливу на якість освіти необхідним є організаційний компонент у процесі формування внутрішньої системи, а саме:

  • виокремлення в структурі закладу освіти осіб, що беруть участь у процесі управління якістю освіти;
  • проведення заходів щодо навчання адміністративних та педагогічних працівників школи навичкам роботи щодо забезпечення якості освітнього процесу, підвищення оцінної культури педагогів;
  • розширенні зв’язків закладу освіти з іншими освітніми установами, науковими організаціями, що спеціалізуються на рішенні проблем управління якістю освіти.

Критерії ефективності управлінської діяльності щодо забезпечення функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти:

  • наявність нормативних документів, де закріплені вимоги за якістю освітнього процесу (модель випускника, освітня програма);
  • оптимальність та дієвість управлінських рішень;
  • керованість процесу управління забезпеченням функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти (наявність підрозділу або посадової особи, які відповідають за управління якістю освітнього процесу);
  • формування освітньої програми закладу освіти (раціональність використання інваріантної, варіативної складової);
  • підвищення показника відповідності засвоєних здобувачами освіти рівня та обсягу знань, умінь, навичок, інших компетентностей вимогам стандартів освіти;
  • кореляція показників успішності з результатами державної підсумкової атестації;
  • наявність та ефективність системи моральних стимулів для досягнення високого рівня якості освітнього процесу.

Одним із основних елементів забезпечення якості освітнього процесу є наявність відповідних ресурсів (кадрових, матеріально-технічних, навчально-методичних та інформаційних) та ефективність їх застосування.

Приміщення  школи  складається  з  дев′яти  будівель:

— навчальні корпуси № 1 і № 2;

—  спальний корпус;

—  адміністративний корпус в якому розміщено кухню, їдальню на 40 посадкових місць, склад та бухгалтерію;

— зал для занять спортом;

— навчальні майстерні;

— майстерня-баня;

— гараж.

Проектна  потужність —   120  учнівських  місць. Стан  будівель  добрий.

Приміщення  та  території школи  відповідають  державним  санітарно-гігієнічним  нормам   щодо  утримання  загальноосвітніх  навчальних  закладів.

Навчальні  класи  та  кабінети  повністю забезпечені  меблями.

Діє  локальний  водопровід. Наявна власна газова котельня.

Наявне  холодне  водопостачання, необхідне  технологічне  обладнання.

Всього  класних  кімнат – 15. З них 4 класи укомплектовано відповідно до вимог НУШ.

Наявні    бібліотека, стадіон з  футбольним  полем, біговою  доріжкою, ямою  для  стрибків, комбінована  майстерня  та  майстерня  обслуговуючої  праці. Рівень матеріально-технічного  забезпечення  навчальних  кабінетів  складає  80%. Ефективно  використовується  база  кабінетів  фізики, хімії, біології, майстерні  обслуговуючої  праці.  В  спортивному  залі  є  достатня  кількість  спортивного  інвентаря  та  обладнання.

Кількість комп’ютерів  в  ліцеї — 20. Наявний  доступ  до  всесвітньої  інформаційної  мережі  Інтернет (швидкість  доступу — 30 Мбіт/с).

Учні  забезпечені  підручниками, програмовою  художньою  літературою.  Книги  зберігаються  в  належних  умовах.

У наявності навчальні програми з усіх освітніх предметів, курсів за вибором, факультативів. Забезпеченість освітнього процесу навчальною літературою становить 96 %.

Комунальний заклад спеціальна школа № 2 повністю підключений до мережі Internet, має доступ до баз даних у режимі on-line шляхом використання програми «Курс: Школа», має електронну пошту mail@shkola-internat.rv.ua .

Ефективному управлінню якістю освітньої діяльності в закладі освіти сприяють електронна система збирання й аналізу інформації та система електронного документообігу. При оцінці якості освітнього процесу використовуються комп’ютерні технології для обробки досягнень кваліметрії.

Для обміну інформацією з якості освітнього процесу використовується відео-, аудіо- і магнітні носії інформації, розмножувальна техніка.

У закладі створений банк даних (статистика) за результатами освітнього процесу та освітньої діяльності:

  • статистична інформація форм ЗНЗ-1, 95-к, 83-РВК ;
  • інформаційна база про якість освітнього процесу на рівні різних класів.

Публічність інформації про діяльність забезпечується згідно зі статтею 30 Закону України «Про освіту».

На офіційному сайті розміщуються:

  • статут закладу освіти;
  • структура та органи управління закладу освіти;
  • кадровий склад закладу освіти згідно з ліцензійними умовами;
  • освітні програми, що реалізуються в закладі освіти, та перелік освітніх компонентів, що передбачені відповідною освітньою програмою;
  • територія обслуговування, закріплена за закладом освіти його засновником;
  • ліцензований обсяг та фактична кількість осіб, які навчаються у закладі освіти;
  • мова освітнього процесу;
  • штатний розпис, кошторис, наявність вакантних посад;
  • матеріально-технічне забезпечення закладу освіти;
  • результати моніторингу якості освіти;
  • річний звіт про діяльність закладу освіти (Звіт директора щодо діяльності закладу за навчальний рік);
  • правила прийому до закладу освіти;
  • умови доступності закладу освіти для навчання осіб з особливими освітніми потребами.

Крім зазначеного, на сайті розміщуються фінансові звіти про надходження та використання всіх коштів, отриманих як благодійна допомога. Інформація, що підлягає оприлюдненню на офіційному сайті, систематично поновлюється.

Показники ефективності реалізації: відповідність вимогам Закону України «Про освіту» щодо прозорості та інформаційної відкритості закладу освіти. З метою використання інформаційно-комунікаційних технологій для ефективного управління освітнім процесом в закладі освіти створено інформаційноосвітнє середовище на порталі інформаційної системи управління освітою (ІСУО).

Ефективність управлінської діяльності керівника закладу включає стан реалізації його управлінських функцій, основних аспектів та видів діяльності, ступінь їх впливу на результативність освітнього процесу, а саме:

  1. Саморозвиток та самовдосконалення керівника у сфері управлінської діяльності.
  2. Стратегічне планування базується на положеннях концепції розвитку закладу, висновках аналізу та самоаналізу результатів діяльності.
  3. Річне планування формується на стратегічних засадах розвитку закладу.
  4. Здійснення аналізу і оцінки ефективності реалізації планів, проектів.
  5. Забезпечення професійного розвитку вчителів, методичного супроводу молодих спеціалістів.
  6. Поширення позитивної інформації про заклад.
  7. Створення повноцінних умов функціонування закладу (безпечні та гігієнічні).
  8. Застосування ІКТ-технологій у освітньому процесі.
  9. Забезпечення якості освіти через взаємодію всіх учасників освітнього процесу.
  10. Позитивна оцінка компетентності керівника з боку працівників.

 

  1. X. Інклюзивне освітнє середовище, універсальний дизайн та розумне пристосування

КЗШ № 27 забезпечує здобувача освіти з особливими освітнім потребами інклюзивним освітнім середовищем :

 

  • необхідними ресурсами освітнього процесу, що мають відповідати ліцензійним та акредитаційним вимогам;
  • умовами доступності закладу освіти для навчання осіб з особливими освітніми потребами.

Право на доступну освіту зазначеної категорії дітей реалізується за бажанням батьків шляхом організації індивідуальної форми навчання.

Заклад за потреби утворює інклюзивні та/або спеціальні групи і класи для навчання осіб з особливими освітніми потребами відповідно до індивідуальної програми розвитку та з урахуванням їхніх індивідуальних потреб і можливостей (стаття 20 Закону України «Про освіту»).

Практичне впровадження інклюзивного середовища базується на принципах

універсального дизайну та розумного пристосування.

 

Принципи універсального дизайну та розумного пристосування: 

Принцип «Рівність та доступність використання»

Рівноправне використання: веб-сайт  КЗШ № 27 розроблений так, що інформація на ньому доступна для осіб з порушеннями зору та слуху та ін.

 

Принцип «Гнучкість використання» 

Гнучкість користування: шкільний освітній процес відповідає широкому спектру

індивідуальних можливостей здобувачів освіти; забезпечує гнучку методику навчання, викладання та подання матеріалу; доступні та гнучкі навчальні плани й програми.

 

Принцип «Простота та інтуїтивність використання»

Просте та зручне використання: навчальні матеріали прості та чіткі у використанні

незалежно від навичок та досвіду здобувачів освіти; лабораторне обладнання та

обладнання в майстернях із чіткими та інтуїтивно зрозумілими елементами управління.

 

Принцип «Доступно викладена інформація»

Сприйняття інформації, попри сенсорні можливості користувачів: урахування різного впливу шкільного середовища на «сенсорний досвід» дитини; використання кольору, світла, звуків, текстури; легкий доступ до інформаційно-комунікативних технологій.

 

Принцип «Терпимість до помилок»

Припустимість помилок: здобувачі освіти повинні мати вдосталь часу, щоб надати

відповідь на питання; використання навчального програмного забезпечення, яке має вказівки/застереження, коли здобувач освіти робить неправильний вибір.

 

Принцип «Малі фізичні зусилля»

Низький рівень фізичних зусиль: двері, які легко відкривати здобувачам освіти з

різними функціональними порушеннями; застосування ергономічних вимог/деталей (наприклад, дверні ручки, меблі).

 

Принцип «Наявність необхідного розміру, місця простору».

Дизайн враховує наявність необхідного розміру і простору при підході, під’їзді та

різноманітних маніпуляціях, з огляду на антропометричні характеристики, стан та

мобільність користувача.

Наявність необхідного розміру і простору:

  • доступні навчальні місця для здобувачів освіти, у тому числі з прилеглим простором для асистентів вчителів;
  • меблі, фурнітура та обладнання, що підтримують широкий спектр навчання та навчальних методик;
  • можливість регулювання середовища (наприклад, освітлення) для різноманітних потреб здобувачів освіти у навчанні та інше.

 

Умови доступності закладу для навчання осіб з особливими освітніми потребами. У закладі освіти створено необхідні умови для навчання осіб з особливими освітніми потребами:

  1. Теплі, затишні, ошатні класні кімнати на першому поверсі.
  2. Внутрішні туалети на першому поверсі.
  3. Роздягальня в класній кімнаті.
  4. Шкільна їдальня на першому поверсі.
  5. Спортивний та актовий зали, комбінована майстерня на першому поверсі.
  6. При вході до закладу розташовано пандус для колісних крісел.
  7. Освітній процес у разі потреби забезпечується навчальною, методичною та науковою літературою на паперових та електронних носіях завдяки фондам шкільної бібліотеки.
  8. Для якісного соціально-психологічного та психолого-медико-педагогічного супроводу дітей з особливими потребами, батьків та педагогів у штаті є посади практичного психолога, соціального педагога.

 

  1. Інформаційна система для ефективного управління ліцеєм

Роботу інформаційної системи ліцею забезпечує наявність необмеженого доступу до мережі Інтернет для учнів та педагогічних працівників (в тому числі через сервіс Wi-Fi), локальної комп’ютерної мережі, внутрішнього електронного документообігу. Значне місце в управлінні ліцеєм відіграє офіційний сайт ліцею та facebook-сторінка.

  1. Моніторинг якості освіти

Моніторинг якості освіти — це система послідовних і систематичних заходів, що здійснюються з метою виявлення та відстеження тенденцій у розвитку якості освіти в країні, на окремих територіях, у закладах освіти (інших суб’єктах освітньої діяльності), встановлення відповідності фактичних результатів освітньої діяльності її заявленим цілям, а також оцінювання ступеня, напряму і причин відхилень від цілей.

Моніторинг якості освіти може бути внутрішній та зовнішній. Внутрішній моніторинг якості освіти проводиться закладом освіти (іншими суб’єктами освітньої діяльності).

Завдання моніторингу:

— Здійснення систематичного контролю за освітнім процесом у школі.

— Створення власної системи неперервного і тривалого спостереження, оцінювання стану освітнього процесу.

— Аналіз чинників впливу на результативність успішності, підтримка високої мотивації навчання.

— Створення оптимальних соціально-психологічних умов для саморозвитку та самореалізації здобувачів освіти і педагогів.

— Прогнозування на підставі об’єктивних даних динаміки й тенденцій розвитку освітнього процесу в школі.

Предмет моніторингу. Предметом моніторингу є якість освітнього процесу в закладі освіти.

Об’єкти моніторингу. Об’єктом моніторингу є система організації освітнього процесу в школі, що включає кілька рівнів:

— здобувач освіти;

— учитель;

— класний керівник;

— батьки і громадськість та ін.

 

 

6.Наявність  необхідних  ресурсів  для  організації  освітнього  процесу 

  1. 7. Інформаційна система для ефективного управління закладом освіти Однією з умов розвитку освіти є запровадження інформаційно-комунікаційних технологій в управлінську та освітню діяльність закладу освіти. Така діяльність проводиться у двох напрямках:

— впровадження інформаційних технологій в управлінську діяльність освітнього закладу;

— комп’ютеризація освітнього процесу.

Роботу  інформаційної  системи  ліцею  забезпечує  наявність  необмеженого  доступу  до  мережі  Інтернет   для  учнів  та  педагогічних працівників (в  тому  числі  через  сервіс  Wi-Fi),  локальної  комп’ютерної  мережі, внутрішнього  електронного  документообігу

Перший із зазначених напрямів полягає у створенні оптимальних умов роботи учасників освітнього процесу, застосування ними програмного забезпечення, що допомагає систематизувати роботу суб’єктів управління закладом на усіх рівнях.

Другий напрям — це впровадження у освітній процес електронних засобів навчання, розробка і застосування електронного супроводу занять, самостійної і виховної роботи та тестових програмних засобів.

Інновації в управлінні освітнім закладом на базі інформаційних технологій є ключовим механізмом, який дозволить створити переваги в конкурентному середовищі. В цьому напрямку основними заходами в розвитку інформатизації є створення її належної та ефективної інфраструктури, впровадження уніфікованих засобів доступу до корпоративних даних, поліпшення керування всіх комплексів інформаційних ресурсів, а також забезпечення відповідності інфраструктури стратегічним цілям закладу. Інформаційна система управління — це програмно-апаратний комплекс, що забезпечує ряд основних функцій роботи з документами в електронному вигляді. До основних функцій відносять реєстрацію документів, розробку та збереження документів в електронному вигляді, направлення документів на розгляд та виконання, контроль проходження та виконання документів, пошук документів по різним параметрам, введення, підтримку та зберігання будь-яких типів документів, захист від несанкціонованого доступу та управління прав доступу до документів.

  1. Інклюзивне освітнє середовище, універсальний дизайн та розумне пристосування

Особам з особливими освітніми потребами освіта надається нарівні з іншими особами, у тому числі шляхом створення належного фінансового, кадрового, матеріально-технічного забезпечення та забезпечення універсального дизайну та розумного пристосування, що враховує індивідуальні потреби таких осіб.

Універсальний дизайн закладу створюється на таких принципах:

  1. Рівність і доступність використання. Надання однакових засобів для всіх користувачів: для уникнення відособлення окремих груп населення.
  2. Гнучкість використання. Дизайн повинен забезпечити наявність широкого переліку індивідуальних налаштувань і можливостей з урахуванням потреб користувачів.
  3. Просте та зручне використання. Дизайн повинен забезпечувати простоту та інтуїтивність використання незалежно від досвіду, освіти, мовного рівня та віку користувача.
  4. Сприйняття інформації з урахуванням різних сенсорних можливостей користувачів. Дизайн повинен сприяти ефективному донесенню всієї необхідної інформації до користувача незалежно від зовнішніх умов або можливостей сприйняття користувача.
  5. Припустимість помилок. Дизайн повинен звести до мінімуму можливість виникнення ризиків і шкідливих наслідків випадкових або ненавмисних дій користувачів.
  6. Низький рівень фізичних зусиль. Дизайн розраховано на затрату незначних фізичних ресурсів користувачів, на мінімальний рівень стомлюваності.
  7. Наявність необхідного розміру і простору. Наявність необхідного розміру і простору при підході, під’їзді та різноманітних діях, незважаючи на фізичні параметри, стан і ступінь мобільності користувача.

 

Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти комунального закладу «Луцька ЗОШ І- ІІІ ступенів № 16 Луцької міської ради» розроблено відповідно до вимогЗакону України «Про освіту» від 05 вересня 2017 року №2145 – VІІІ (ст.41. Система забезпечення якості освіти).

  1. Метою розбудови та функціонування системи забезпечення якості освіти в навчальному закладі є:
  • гарантування якості освіти;
  • формування довіри батьків до системи загальноосвітнього процесу освіти,органів управління освітою;
  • постійне та послідовне підвищення якості освіти;
  1. Складовими системи забезпечення якості освіти в навчальному закладі є:
  • система забезпечення якості в закладі освіти (внутрішня система забезпечення якості освіти);
  • система зовнішнього забезпечення якості освіти;
  • система забезпечення якості в діяльності органів управління та установ, що здійснюють зовнішнє забезпечення якості освіти.
  1. Система забезпечення якості в закладах освіти (внутрішня система забезпечення якості освіти) може включати:
  • усвідомлення усіма педпрацівниками школи відповідальності за якість освіти що надається;
  • визнання необхідності розроблення стратегії та процедур забезпечення якості для освітніх програм що реалізуються;
  • прийняття наукових обґрунтованих рішень на основі аналізу повної і об’єктивної інформації;
  • відмова від авторитарного стилю керування і перехід до лідерства;
  • максимальне урахування вимог до якості освіти усіх зацікавлених сторін та заходи, що визначаються спеціальними законами або документами закладу освіти.
  1. Школа працює у взаємодії з усіма зацікавленими сторонами, до яких відносяться:
  • органи, що здійснюють управління у сфері освіти;
  • дитячий садок № 8 м. Луцьк;
  • педагогічний персонал школи;
  • здобувачі освіти та їх батьки;
  • органи місцевого самоврядування у сфері освіти з представниками депутатського корпусу, які представляють даниймікрорайон.
  1. Система якості освіти школи забезпечується на трьох рівнях:
    1. Рівень управлінської діяльності, навчально-методичне забезпечення навчального процесу, виховна робота у ЗНЗ.
    2. Процеси управління ресурсами, підготовка та підвищення кваліфікації педагогічних кадрів, матеріально-технічне та інформаційне забезпечення. Дотримання правил безпеки життєдіяльності;
    3. Рівень стратегічного управління (постійне покращення і контроль якості) орієнтований на підвищення ефективності та результативності управління. Він представлений процесом діяльності педагогічної ради.
    4. Характеристика чинної внутрішньої системи забезпечення якості освіти в школі.
    5. Внутрішня система забезпечення якості в в Луцькій ЗОШ І-ІІІ ступенів № 16є складником системи забезпечення якості освіти в Україні і містить дві підсистеми: забезпечення та моніторингу якості освіти і освітньої діяльності школи.
    6. В Луцькій ЗОШ І-ІІІ ступенів № 16поточний контроль результатів навчання здобувачів освіти здійснюється впродовж семестру з метою оцінювання складових учнівської компетентності під час усіх видів занять та самостійної роботи учнів з вивчення навчальних предметів.
    7. Поточні результати навчальних досягнень здобувачів освіти фіксуються в класних журналах і доступні для перегляду та налізу дирекції, класними керівниками, здобувачами освіти та їх батьками.
    8. Підсумковий контроль в результаті навчання здобувачами освіти здійснюється у формі директорських контрольних робіт, ДПА,ЗНО.
    9. Підсистема забезпечення та моніторингу якості освітньої діяльності школи містить такі процедури: встановлення зворотного зв’язку з учасниками освітнього процесу (опитування здобувачів освіти, педагогів школи); сприяння підвищенню кваліфікації педагогічних кадрів; забезпечення доступності інформації щодо результатів діяльності школи усіма зацікавленими сторонами на веб-сайті закладу школи; постійне удосконалення інформаційної системи школи для створення ефективного інформаційного освітнього середовища.

7.Стратегічні цілі і завдання удосконалення внутрішньої системи забезпечення якості освіти в школі.

1) Відповідно до місії школи основними стратегічними цілямивнутрішньої системи забезпечення освітою є: забезпечення якості освітньої діяльності школи шляхом дотримання норм та процедур і за підтримки всіх учасників освітньої діяльності.
2) Завданнями внутрішньої системи забезпечення якості освіти є:

  • постійний моніторинг змісту освіти;
  • спостереження за реалізацією освітнього процесу;
  • моніторинг технології навчання;
  • моніторинг ресурсного потенціалу школи;
  • моніторинг управління ресурсами та процесами;
  • спостереження за станом соціально-психологічного середовища школи;
  • контроль стану прозорості освітньої діяльності та оприлюднення інформації щодо її результатів;
  • розроблення рекомендацій щодо покращення даної діяльності, участь у стратегічному плануванні.

3) Здійснення постійного моніторингу змісту освіти полягає у періодичному аналізі навчальних планів, програм навчальних дисциплін на предмет їх відповідності навчальним потребам здобувачів освіти.

4) Здійснення моніторингу технологій навчання полягає у визначенні ступенів відповідності методів, засобів, форм навчання, сучасним науково – педагогічним підходам та сучасній освітній парадигмі вітчизняної освіти, аналізі критеріїв оцінювання та ефективності засобів контролю навчальних досягнень учнів. Моніторинг ресурсного потенціалу школи полягає в аналізі відповідності матеріально- технічного, навчально-методичного та інформаційного ресурсів цілям заявлених освітніх програм, встановлення ефективності функціонування інформаційної системи школи.

5) Здійснення моніторингу управління ресурсами та процесами в школі полягає у визначенні ефективності управління в навчальному процесі в цілому та окремих його складників.

6) Спостереження за станом соціально-психологічного середовища школи полягає в діагностуванні морально-психологічного клімату в колективі.

7) Обов’язковою складовою діяльністю щодо покращення якості освітньої діяльності та якості освіти є участь у стратегічному плануванні.

  1. Організація внутрішньої системи якості освіти в Луцькій ЗОШ І-ІІІ ступенів № 16.
    1. Організація внутрішньої системи забезпечення якості освіти в школі здійснюється на таких рівнях: І рівень – здобувачі середньої освіти; ІІ рівень – методоб’єднання педагогів; ІІІ рівень – дирекція школи.
    2. На першому рівніорганізації внутрішньої системи забезпечення якості освіти психологом та соціальним педагогом здійснюється соціологічним опитуванням здобувачів освіти щодо: якості проведення навчальних занять (уроків, практичних та лабораторних робіт), другий рівень – забезпечення якості освіти визначається за такими напрямами: контроль виконання вимог та встановлених нормативів щодо якісної організації освітньої діяльності; моніторинг поточних, проміжних результатів навчання здобувачів освіти; встановлення та оцінювання рівня досягнень складових компетентностей здобувачів освіти, досягнутих на певному етапі їх навчання (чверть, семестр).
    3. Третій рівеньреалізується директором, завучами:
  • визначається якість планування, контроль рівня досягнень здобувачами освіти;
  • управління якістю (методи та види діяльності оперативного характеру, що використовуються для виконання вимог до середньої освіти та встановлених нормативів);
  • щорічне оцінювання здобувачів освіти та регулярне оприлюднення результатів таких оцінювань на офіційному веб-сайті;
  • забезпечення функціонування та постійне вдосконалення інформаційної системи школи;
  • забезпечення публічної інформації про освітні програми; встановлення оперативного зворотного зв’язку з випускниками школи.

ЗАХОДИ

забезпечення якості освіти

в комунальному закладі «Луцька ЗОШ І-ІІІ ступенів № 16 Луцької міської ради»

на 2018 – 2019 н.р.

  1. Забезпечувати необхідні оптимальні умови для впровадження оновленого змісту освіти та новітніх технологій під час роботи з дітьми, педагогічними працівниками і батьками в закладах освіти міста; створювати розвивально-освітній простір освітнього закладу з метою врахування індивідуальних особливостей і можливостей само- актуалізації та самореалізації здобувачів освіти.
  2. Здійснювати організацію освітнього процесу у школі відповідно до завдань Нової української школи.
  3. З метою реалізації організаційних питань запровадження НУШ продовжувати оновлювати матеріально-технічну та навчально-методичну базу навчальних кабінетів початкової школи відповідно до переліку.
  4. Удосконалювати систему інклюзивної освіти для дітей з особливими освітніми потребами, створювати комфортні умови їх перебування в освітньому закладі, готувати дітей у класних колективах та закладах, батьків та педагогів до взаємодії з ними.
  5. Здійснювати профілактику насилля та булінгу в освітньому середовищі. Формувати готовність педагогів до впровадження в освітній процес інноваційних технологій на основі компетентнісного підходу та особистісної орієнтації.
  6. Продовжити процес впровадження STEM-освіти через різні форми методичної роботи.
  7. Раціонально та доцільно використовувати додаткові години, виділені Луцькою міською радою на 2018-2019 н. р. про що систематично заслуховувати інформацію на засіданнях дорадчих і колегіальних органів. Забезпечити умови для вивчення іноземних мов у контексті міжкультурної парадигми засобами єдності предметного та емоційно-ціннісного компонентів відповідно до завдань НУШ.
  8. Забезпечити умови для диференціації навчання, посилення професійної орієнтації та індивідуальної освітньої траєкторії розвитку здобувачів освіти відповідно до їх особистісних потреб, інтересів, здібностей.
  9. Популяризувати досвід учителів – підлотників НУШ (ЗЗСО №1, 4) серед класоводів 1-х та 4-х класів для створення умов професійної адаптації педагогів в умовах освітніх змін.
  10. Застосовувати різні форми роботи з обдарованою молоддю. Сприяти у відзначенні талановитих здобувачів освіти та педагогічних працівників, які проводять відповідну роботу з ними.
  11. Спрямувати зусилля педагогічного колективу здобувачів освіти щодоналежної підготовки упродовж навчального року до державної підсумкової атестації, проходження незалежного зовнішнього оцінювання.
  12. Конролювати дотримання чинного законодавства щодо навчання дітейіз порушенням психофізичного розвитку за індивідуальною формою навчання.
  13. Удосконалювати систему управління освітнім закладом, розвиток державно-громадського управління, делегування повноважень громадським структурам (рада школи, учнівські ради) в умовах децентралізації.
  14. Постійно оновлювати менеджерські знання та уміння з метою саморозвитку та самовдосконалення, підвищення професійної компетентності.
  15. Продовжити роботу із надання психологічної та соціально-педагогічної допомоги сім’ям, які опинилися в складних життєвих ситуаціях, учасникам АТО, переселеним членам сімей із зони АТО і родичам загиблих під час військових дій.
  16. Активізувати роботу щодо створення Інтернет-ресурсів учителями –предметниками.
  17. Сприяти активному використанню педагогічних інновацій, особливо сфери ІКТ, із метою підвищення професійної компетентності в умовах НУШ.
  18. Забезпечити створення та реалізацію системи внутрішньої якості закладу загальної середньої освіти відповідно до п.3 статті 41 Закону України «Про освіту».
  19. Створювати умови для розвитку пошукової творчої активності та дослідницько-екпериментальної діяльності педагогічних кадрів.
  20. Сприяти розвитку співробітництва з міжнародними організаціями та установами, зарубіжними освітянськими фондами щодо становлення освітньої системи в умовах полікультурного світу.
  21. Тримати на контролі реальний стан фізичного здоров’я дітей, залучати до цього відповідних фахівців.
  22. Забезпечувати прозорість на інформаційну відкритість закладу освіти згідно зі статтею Закону України «Про освіту».
  23. Забезпечувати систематичний контроль за відвідуванням учнями уроків, організувати конкретну роботу щодо зміцнення дисципліни в учнівському колективі. Забезпечувати змістовну організацію дозвілля, залучати школярів до занять у гуртках, клубах за інтересами, розширюючи їх мережу.
  24. Забезпечити реалізацію профілактичних заходів, широку психологічну просвіту педагогів, учнів, батьків щодо конкретного виявлення дітей, чиї риси поведінки створюють підвищений ризик суїциду, здійснення індивідуальної роботи з цією категорією дітей.
  25. Не допускати перевантаження учнів, врахувати їх результати навчання у закладах освіти іншого типу (художніх, музичних, спортивних школах).
  26. Забезпечувати результативну участь школярів у Всеукраїнських учнівських олімпіадах, конкурсах-захистах науково-дослідницьких робіт, турнірах, інтернет-олімпіадах, конкурсах учнівської творчості, змаганнях.